Подання

Для того, щоб мати можливість подавати статті до журналу та перевіряти поточний статус своїх матеріалів необхідно увійти на сайт як зареєстрований користувач.

Під час подання рукопису до журналу автори повинні підтвердити його відповідність всім встановленим вимогам, вказаним нижче. В разі виявлення невідповідності поданої роботи пунктам цих вимог редакція повертатиме авторам матеріали на доопрацювання.

• УВАГА! Для коректного відображення даних про автора англійською та українською мовою (П.І.Б., адреса місця роботи автора, назва статті, анотації, ключові слова) та чіткої подальшої ідентифікації статті у міжнародних базах даних, присвоєння DOI просимо заповнити Довідку про автора за посиланнямта прикріплювати даний файл у п. 2 "Вивантаження подання"

Керівництво для авторів

Вимоги до оформлення статей

Рукописи статей, що подаються до науково-технічного журналу «Journal of Hydrocarbon Power Engineering», повинні бути актуальними, зрозумілими, повноцінними, виконані на високому науково-технічному рівні і відповідати профілю журналу, містити наукову і практичну новизну, викликати інтерес у читачів наукової спільноти.

Вимоги до оформлення рукопису статті

1) Текстовий редактор – Microsoft Word (версія не нижче 6.0) для Windows (з розширенням *.doc);

2) Параметри сторінки:

    – орієнтація сторінки – книжна;

    – поля (см): верхнє, нижнє, зовнішнє – 2,0, внутрішнє – 2,5;

    – орієнтація сто­рінки – книжкова А4 (210×297 мм);

    – сторінки – «Дзеркальні поля»;

    – колонтитули (см): верхнє, нижнє – 1,2.

3) Параметри набору тексту:

    – шрифт – Times New Roman;

    – розмір шрифту – 11 pt (уникати ущільненого, розрідженого та/або масштабованого шрифтів);

    – інтервал – 1,0;

    – відступ абзацу – 1,0;

    – сторінки не нумеруються.

4) Обсяг рукопису статті: мінімальний – 6 сторінок, максимальний – 10 сторінок. При визначенні обсягу статті враховуються всі її елементи (таблиці, перелік літератури, анотації і рисунки).

5) Текст статті набирається без перенесень з вирівнюванням за шириною.

6) Мови публікації: українська, англійська.

Структура статті

1) УДК – великими літерами, вирівнювання по лівому краю сторінки, розмір шрифту 12 pt;

2) DOI – наступний рядок, великими літерами, вирівнювання по лівому краю сторінки, розмір шрифту 12 pt (цифровий ідентифікатор статті присвоюється у редакції).

3) Ініціали і прізвище автора/авторів – наступний рядок, вирівнювання по правому краю; шрифт напівжирний, курсив, розмір шрифту 12 pt. Ініціали та прізвище автора друкується через нерозривний пробіл (Ctrl+Shift+пробіл).

4) Місце роботи автора/авторів – наступний рядок, вирівнювання по правому краю; шрифт курсив, розмір шрифту 12 pt. Якщо автори працюють у різних організаціях, тоді в кінці їхнього прізвища вказується ступеневий індекс 1, 2, 3, …, який дублюється на початку назви організації автора. Один ступеневий індекс присвоюється одній організації.

5) Назва статті – вирівнювання по центру, через один рядок, без абзацного відступу, великими жирними літерами (при написанні назви бажано використовувати функцію MS Word <Формат> <Шрифт> <Всі прописні>).

6) Анотація – після назви статті через рядок розміщують анотацію на мові статті (слово «Анотація» не пишеться). Завершує анотацію з абзацного відступу «Ключові слова» (жирним виділяють надпис «Ключові слова»), які відображають тематику питання, що викладається в статті. Анотація та ключові слова мають бути об’ємом 1800–2000 знаків разом з пробілами та ключовими словами (вирівнювання по ширині; розмір шрифту 11 pt, інтервал 0,9).

7) Основний виклад статті подається після анотації через рядок за елементами згідно постанові Президії ВАК України від 15.01.03. № 7–05/1:

– Постановка проблеми. Текст розділу – постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями;

– Аналіз останніх досліджень і публікацій. Текст розділу – аналіз досліджень і публікацій за останні 5–7 років в тому числі і іноземних (не менше 40 %), в яких започатковано розв’язання проблеми, що розглядається автором, виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття;

– Постановка завдання. Текст розділу – формулювання мети та завдань статті.

– Виклад основного матеріалу. Текст розділу – виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів);

– Висновки. Текст розділу – висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку.

8) Література. Через строку, напівжирним шрифтом по центру без абзацного виступу друкується слово «Література». Посилання на цитовані джерела в тексті наводяться цифрами у квадратних дужках. Оформлення літератури має бути згідно до вимог ДСТУ 8302:2015.  (див. Приклади оформлення бібліографічного опису). Не менше 10–15 посилань. Самоцитування не більш ніж 30%. Автори несуть відповідальність за правильність даних, наведених в списку літератури.

9) Через дві строки у попередніх означених вимогах форматування англійською мовою (якщо стаття подана українською мовою) або українською мовою (якщо стаття подана англійською мовою) друкується:

– ініціали і прізвище автора/авторів;

– місце роботи автора/авторів;

– назва статті;

– анотація та ключові слова (1800–2000 знаків разом з пробілами та ключовими словами);

– література – через рядок, напівжирним шрифтом по центру без абзацного виступу друкується слово «References». Далі наводяться посилання на цитовані джерела в тексті, при цьому англомовні джерела подаються мовою оригінала, українські (російські) джерела – транслітерацією. 

Вимоги до ілюстрацій, таблиць, формул 

1) Основні вимоги до таблиць: 

– таблиці мають бути набрані відразу ж після закінчення абзацу або на наступній сторінці після посилання на них у тексті статті;

– таблиці подаються лише у книжній орієнтації, фон таблиці іншим кольором не виділяють;

– експорт таблиць з MS Excel, а також використання вбудованих функцій редактора MS Word «панель границь» не допускається;

– довжина таблиці не більше однієї сторінки, ширина – відповідно до ширини тексту;

– таблиця повинна мати порядковий номер (за наявності в статті лише однієї таблиці її номер не ставиться), який вказується праворуч курсивом з великої літери (наприклад, Таблиця 1);

– заголовок таблиці – по центру, без абзацу з великої літери, жирним накресленням;

– цифри в таблицях (у стовпчиках) мають бути розміщені строго відповідно до їх класу – цілі числа під цілими, десяті частки під десятими і т. д. Якщо в одній і тій же графі дані числа цілі і з різною кількістю знаків після коми, то за допомогою нулів або округлення їх зводять до обраного класу;

– одиниці вимірювання набирати через кому (без дужок і прийменника "в"). Наприклад: Довжина, мм. Якщо розмірність (одиниці вимірювання) не скорочуються, то їх подають також через кому в називному відмінку множини. Наприклад: Період спостережень, дні;

– усі слова в таблиці набираються повністю, окрім загальноприйнятих скорочень;

– перенос слів у шапці таблиці не дозволяється. Можна використовувати лівостороннє вертикальне розміщення тексту;

– між закінченням таблиці та основним текстом слід пропускати один рядок;

– за будовою таблиці мають бути простими, легко читатися. Необхідно уникати громіздких таблиць. Багатоповерхові шапки не бажані. Однотипні таблиці мають бути побудовані і оформлені однаково (недотримання цього правила ускладнює порівняння наведених в них даних);

– таблиці з розміщенням матеріалу лише в один рядок, так само як і великі таблиці-списки представляти не слід. Такі дані при їх узагальненні і аналізі викладаються звичайним текстом;

– порожні рядки залишати не можна. Якщо дослідження не проводилися, рекомендуємо вживати який-небудь умовний знак, наприклад знак множення (×), а в примітці, яку поміщають під таблицею, пояснити його значення. За відсутності явища ставиться знак тире (–), якщо відсутня будь-яка речовина, об'єкту і т.п. необхідно писати нуль;

– на усі таблиці мають бути посилання в тексті, які оформляються таким чином: (табл. 1), при першій згадці і (див. табл. 1) – при повторному згадуванні. Численні повторні посилання небажані.

2) Основні вимоги до ілюстрацій:

– ілюстрації (фотографії, графіки, схеми і т. п.) мають бути розташовані відразу ж після закінчення абзацу або на наступній сторінці із посиланням на них у тексті. Перед ілюстрацією і основним текстом пропускається один рядок;

– ілюстрації подаються лише у форматі *.jpg, або *.bmp, *.tif;

– ілюстрації, які виконані із застосуванням графічного редактору MS Word не приймаються;

– небажано на одному рисунку поєднання більше трьох графіків. Вісі на графіках повинні мати пояснювальну назву;

– ілюстрація повинна мати порядковий номер (за наявності в статті лише однієї ілюстрації її номер не ставиться). Підпис ілюстрацій, слід розташовувати під нею: без відступу абзацу, жирним шрифтом, по центру, з інтервалом абзацу перед та після підпису 3 пт. Підпис починається зі слів «Рис. 1.» і далі назва ілюстрації;

– на усі ілюстрації мають бути посилання в тексті, які оформляються таким чином: (рис. 1), при першій згадці і (див. рис. 1) – при повторному згадуванні. Численні повторні посилання небажані.

3) Основні вимоги до формул:

– формули набираються у редакторі MS Equation Editor по центру, з інтервалом абзацу перед та після підпису 3 пт та нумеруються арабськими цифрами у дужках праворуч (наприклад, (1));

– усі елементи формул, зокрема букви латинського і грецького алфавітів, мають бути набрані тим же кеглем, що і основний текст;

– усі змінні описуються безпосередньо після наведеної формули, з нового рядка, без абзацу.

Окремі редакційні поради та рекомендації

1) При написанні одиниць вимірювання слід керуватися вимогами системи СІ.

2) При першому згадуванні абревіатур обов’язково приводити їх повне розшифровування.

3) Не вживати одиниці вимірювання «відсоток» як слово, що виражає частку чогось. Наприклад, слід писати «частка пошкоджених» або просто «кількість пошкоджених» (а не «відсоток пошкоджених»).

4) Треба уникати вживання так званих професіоналізмів. Наприклад, «органіка» замість правильного «органічні речовини», або «міогени» замість правильного «біогенні речовини» і т. п.

5) Поняття «відношення» і «співвідношення» часто плутають. Перше означає математичне відношення одного до іншого, виражене одним числом як результат ділення. Наприклад, «відношення кальцію до фосфору складало 0,5». Співвідношення ж виражається двома цифрами. Наприклад, «співвідношення кальцію і фосфору складало 1: 2».

6) Автори статей часто не намагаються знайти різні зображення "тире" (довга риска) і "дефіса" (коротка риска), що може спричинити граматичні і смислові помилки (а редакції це додає роботи по встановленню істини і виправленню). Нагадуємо, тире (–) – це розділовий знак, який замінює найчастіше, присудок або виражає інтонацію (так зване інтонаційне тире), дефіс (-) – знак, який вживають для з’єднання частин складного слова.

7) При написанні ініціалів та прізвища між крапками слід використовувати нерозривний пробіл (на клавіатурі це поєднання клавіш <Ctrl><Shift><Пробел>, або Юнікод <Alt>0160). У цьому випадку при переносі ініціалів та прізвища відбудеться разом на наступний рядок. Цю функцію також бажано використовувати між цифрами та розмірністю.

8) Знак множення має бути справжнім ( • або ×), а не йому подібним – у вигляді букв х ("ха" укр.) або х ("ікс" латин.). Символ «•» набирається поєднанням клавіш <Alt 0149>, а символ «×» – поєднанням клавіш <00D7 Alt X>. Ці ж символи можна набирати у MS Word через функції <вставка> <символ>. Також при використанні пояснень до формул бажано використовувати Юнікоди, або функції MS Word <вставка> <символ>, а не редактор формул MS Equation Editor.

9) Просимо також звернути увагу на використання пропусків (пробілів) між окремими словами, знаками і умовними позначеннями, а саме:

   а) пропуски (пробіл) потрібні і їх треба робити в таких випадках:

      – між попереднім і наступним словами при вживанні тире (наприклад: «виконання вимог – обов'язково»);

     – між цифрою і розмірністю (наприклад: 100 г/дм³);

     – між числівником і розмірністю (наприклад: 5 тис. км/сек).

   б) не слід робити пропуски в таких випадках:

      – між цифрами і знаком тире (наприклад: 80–95);

      – між цифрами і знаком «відсоток» (наприклад: 10%);

      – між цифрами і розмірністю «градус за Цельсієм» (наприклад: 15°С);

      – між цифрами і математичними знаками (наприклад: 60×90).

   в) не слід робити більше ніж одного пропуску (пробілу) між словами.